Протягом багатьох років модні бренди, від Everlane до Nike, використовують тканину, виготовлену зі старих пластикових пляшок, намагаючись бути більш екологічно свідомими. Але річ у тім, що виробництво напоїв потребує цих пляшок, які можна переробляти знову і знову на нові пляшки.
Тим часом індустрія моди продукує гори власних відходів. Щосекунди на звалище відправляється вантажівка з одягом, часто в таких країнах, як Гана та Чилі, які не можуть впоратися з напливом текстилю на свої береги.
Технологія
Йохен Смуда, співзасновник модного берлінського бренду рюкзаків Ucon Acrobatics, вважає, що модні бренди зобов’язані переробляти ці відходи та створювати з них нові продукти. Він розпочав із власного лейблу, щойно випустивши колекцію Lotus Infinity Collection, в якій представлені рюкзаки вартістю 139 доларів, зроблені з вживаного одягу.
Хоча технологія переробки цього переробленого матеріалу все ще нова, Смуда та його команда змогли розробити тканину, подібну за якістю до інших продуктів, які виробляє Ucon Acrobatics. У той же час, матеріал на основі відходів значно дорожчий. Тож Смуда сподівається, що зусилля його бренду надихнуть інших представників індустрії використовувати модні відходи у власних колекціях, що дозволить збільшити масштаби виробництва та знизити ціну. «Ми маємо можливість розповсюдити інформацію про ці матеріали», — стверджує Йохен Смуда.
Історія
Смуда заснував Ucon Acrobatics разом із Мартіном Фуссенеґґером у 2001 році як бренд скейтів із мінімалістичною естетикою. (Ucon розшифровується як «підкорення міста», а акробатика означає складні рухи, які виконують скейтери). Але з роками стало зрозуміло, що споживачі тяжіють здебільшого до рюкзаків бренду, які мають унікальний дизайн з перекидним верхом. Засновники вирішили повністю зосередитися на продажі цих сумок, часто співпрацюючи з найсучаснішими художниками, які вносять власне бачення в тканину та форми моделей.
Смуда заснував Ucon Acrobatics разом із Мартіном Фуссенеґґером у 2001 році як бренд скейтів із мінімалістичною естетикою. (Ucon розшифровується як «підкорення міста», а акробатика означає складні рухи, які виконують скейтери). Але з роками стало зрозуміло, що споживачі тяжіють здебільшого до рюкзаків бренду, які мають унікальний дизайн з перекидним верхом. Засновники вирішили повністю зосередитися на продажі цих сумок, часто співпрацюючи з найсучаснішими художниками, які вносять власне бачення в тканину та форми моделей.
Спочатку було бажання робити такі сумки, які б слугували все життя, тому бренд створював їх зі зносостійкого високоякісного пластику. Але Смуда та Фуссенеґґер прагнули знайти більш екологічні матеріали. Наприклад, вони замінили світловідбиваючі смужки на основі пластику на матеріал зі скляних намистин, що біологічно розкладаються. Вони також працювали над усуненням водонепроникних покриттів на пакетах, які використовують «вічні хімікати».
Смуда прагнув знайти більш екологічну альтернативу пластику, з якого виготовляється більшість рюкзаків. У 2016 році бренд почав використовувати перероблений пластик, отриманий зі старих пляшок з-під води. Але сьогодні стало зрозуміло, що це не найкраще рішення. «Якщо ви намагаєтеся створити циклічну систему, то для виробництва напоїв має сенс переробляти пляшки, — запевняє співзасновник модного берлінського бренду рюкзаків Ucon Acrobatics. «В індустрії моди ми маємо власні відходи, про які варто подумати».
Зараз є кілька високотехнологічних компаній, які швидко розвиваються та займаються переробкою старого одягу на новий. Наприклад, Renewcell зосереджується на тканинах рослинного походження, таких як бавовна, і співпрацює з Levi’s, щоб створити колекцію одягу з утилізованих джинсів. Компанія Circ може переробляти суміші поліестеру та бавовни, які поширені в індустрії моди, і нещодавно започаткувала партнерство з Zara та Mara Hoffman.
В Азії також є компанії, що працюють над подібними технологіями. Смуда та його команда почали спілкуватися з фабриками в Китаї, де базується їхній ланцюжок постачання, щоб дізнатися, чи можна зробити високоякісний матеріал з текстильних відходів. «Ми подумали, що є сенс підібратися якомога ближче до текстильних відходів, — розповідає Смуда. «Оскільки багато одягу виробляється в Китаї, доцільно поїхати туди».
Майкл Байр, керівник відділу комунікацій Ucon Acrobatics, каже, що хоча фабрики починають інвестувати в вторинну переробку тканин, багато з них все ще вдаються до невеликих пілотних проектів, що успішно застосовуються для відносно нішевих брендів. «Враховуючи масштаби нашої компанії, ми ми в кінцевому підсумку взяли на себе все виробництво цієї фабрики», — розповідає Майкл Байр.
Врешті-решт бренд знайшов фабрику, яка змогла створити рюкзак, схожий за естетикою та якістю на інші в лінійці, але з основою та внутрішнім покриттям з перероблених тканинних відходів (на кожну сумку йде 850 грамів текстильних відходів, близько 82% з яких — це утилізований одяг). «Ця фабрика збирає та переробляє уніформу з таких закладів, як лікарні, — розповідає Байр. Інші 18% складають обрізки тканини, що залишаються на підлозі розкрійних цехів фабрик.
Проблеми і рішення
Наразі головною перешкодою для переробленого текстилю є вартість. Байр зауважує, що матеріал, який виготовляє Ucon Acrobatics, коштує в чотири рази дорожче, ніж первинний поліестер або поліестер, отриманий з пляшок з-під води. Компанія доклала всіх зусиль, щоб не перекладати цю вартість на покупця, і встановила вартість цих рюкзаків лише на 20 доларів вищу, ніж на аналогічні моделі в лінійці. «Ми знайшли інші способи заощадити, — стверджує Байр. «Наприклад, ми відвантажували їх більш пласкими, щоб можна було упакувати більше мішків у кожну партію».
Зараз бренд працює над тим, щоб замінити весь поліестер у своїй лінійці продукції на перероблені текстильні відходи, і цей процес має завершитися до середини наступного року. Смуда визнає, що як відносно невеликий лейбл, Ucon Acrobatics не може мати такого ж впливу на навколишнє середовище, як багатомільярдні компанії, що домінують на ринку. Але, співпрацюючи з фабриками з переробки тканинних відходів, бренд допомагає їм вдосконалити свої технології та почати масштабуватися, щоб бути готовими, коли до них завітають «великі гравці». Як каже Смуда: «Можна надихати інших, навіть коли ти маленький».
